тихе

  • 101Религия —         (от лат. religio благочестие, набожность, святыня, предмет культа). В домикенское и микенское время содержание Р. определялось культом предков (роскошные гробницы) и возникшим из обожествления природы (камней, деревьев и т. п.) фетишизмом …

    Словарь античности

  • 102Рог изобилия —         (лат. cornu copiae), рог Амалтеи, наполн. плодами и увенчанный цветами, символ плодородия и избытка. На античных монетах стал применяться в качестве символа благополучия государства. В изобразительном искусстве превратился в атрибут… …

    Словарь античности

  • 103Фатализм —         (от лат. fatum судьба), вера во всемогущество судьбы. Античная вера в судьбу возникает благодаря разочарованию в религии. Даже боги имеют определ. судьбу и беспомощны перед управляющим всем Фатумом (у греков Тихе и Ананке). Как сообщает… …

    Словарь античности

  • 104Фортуна —         (лат. Fortuna счастье, удача, судьба), рим. богиня счастья, счастливого случая и удачи, соответствующая греч. Тихэ. Культ Ф. возник в Лации, где в Анции и Пренесте находились два знаменитых культовых сооружения с оракулами. В искусстве Ф …

    Словарь античности

  • 105затишок — шку, ч. 1) Тихе місце, захищене від вітру, течії і т. ін. || Малопомітне, приховане місце; схованка. 2) Відсутність звуків, шумів, руху, метушні; тиша. 3) Наявні де небудь спокій, порядок, зручність. 4) перен. Про стан душевного спокою, тихої… …

    Український тлумачний словник

  • 106покій — I п окій ко/ю, ч., заст. 1) Відсутність руху і шуму; тиша. || Тихе, мирне життя, згода. || Мир, примирення. 2) Душевна рівновага; відсутність хвилювання, турбот, тривог, сумнівів і т. ін. Не знати покою. •• На по/кої бу/ти (сиді/ти і т. ін.) не… …

    Український тлумачний словник

  • 107спокій — спо/кою, ч. 1) Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. 2) Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. •• Дай (да/йте) спокій вигук, що виражає вимогу перестати що небудь робити, говорити і т. ін. Да/ти спо/кій… …

    Український тлумачний словник

  • 108царство — а, с. 1) Держава, якою править цар (у 1 знач.). •• Ца/рство небе/сне рел. потойбічний світ. 2) рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. || перен. Сфера, ділянка, в якій хто небудь почуває себе повновладним господарем. 3) перен. Певна сфера,… …

    Український тлумачний словник

  • 109шепіт — поту, ч. 1) Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв язок. || перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. || заст. Чаклування, яке здійснює баба шептуха. 2) перев. мн., розм. Чутки, поголоски, розмови (перев. потайні) …

    Український тлумачний словник

  • 110Фортуна — (рим.)  – римская богиня счастья, случая и удачи, отождествлявшаяся с греческой богиней Тихе. Первоначально была богиней урожая и плодородия, покровительницей женщин и материнства. Ее праздник совпадал с днем рождения богини плодородия и… …

    Мифологический словарь